Якщо говорити про красу, то треба робити це красиво: меседжем, який не змивався б у пам’яті, а залишався надовго як принцип. Тож, перед тим, як узятися за красу зовнішню, ми розібралися, що насправді косметика нам дає і яку проблему розв’язує.
Проблема мільйонів і нас.
Хтось і колись придумав, що говорити собі компліменти — це погана звичка. Cправжню оцінку нашій зовнішності можуть дати тільки друзі, близькі чи навіть «ліві» знайомі. Авторитетнішого (о)судження більше не знайти. Тому ми й чекаємо компліментів з боку, щоб стати впевненішими, хто як скаже — так і почуватимемося.
Найскладніше — зрозуміти просту річ.
Так, ми звикли сумніватися у всьому, і зовнішності насамперед. Тільки це не привід постійно чекати коментарів і підтримки від навколишніх. Усі гарні. Треба бути сміливішим і сказати вже нарешті собі комплімент. Поки самі цього не зробимо, то ніхто в нашу красу не повірить. І для цього не потрібно перед дзеркалом годинами стояти й сотню разів повторювати: «Ти маєш крутий вигляд». Один раз скажіть — і повірте назавжди.